Панкратьеви
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Панкратьеви

Панкратьеви, крупні купці Росії 17—1-ої чверті 18 вв.(століття) Вихідці з галічських людей посадників, члени гостиної сотні, з середини 17 в.— гості. У 1637 Данило Григорович П. завів Сереговський соляний промисел в Яренськом повіті (нині Ленський район Архангельської області). В кінці 17 ст тут діяло 13 варніц, що давали більше 300 тис. пудів солі в рік. На промислі широко застосовувалася праця найманих людей, а з 1700 — приписних селян. Уряд залучив П. до служби в державних установах і виконання відповідальних доручень: Данило Григорович П. був дяком Казенного наказу в 1654—63. Його брат Григорій Григорович П. обіймав цю ж посаду в 1639— 1654. Іван Данилович П. (помер близько 1711), президент Корабельної палати, керуючою спорудою флоту у Воронежа в кінці 17 ст, президент Бурмістерськой палати в 1699. Семен Іванович П. в 1711—14 — один з керівників Грошового двору в Китаї-місті (Москва), в 1711 учасник обговорення торгових угод з Англією і Голландією, в 1713 член «колегіуму», що вивчав полягання торгівлі в країні; у 1714 перекладений на проживання до Петербургу, де в 1715—19 був інспектором Ратуші.

  Літ.: Устюгов Н. Ст, промисловість Солеварні Солі Камськой в XVII ст, М., 1957.

  Л. Ст Заборовський.