Палінология (від греч.(грецький) paline — тонкий пил і ...логия ) , комплекс галузей наук (в першу чергу ботаніки), пов'язаних з вивченням пилкових зерен і суперечка . Багато дослідників визначають П. як самостійну науку про пилок і спори, їх розсіюванні і вживанні. Термін «П.» запропонували англійські палеоботаніки Х. Хайд і Д. Уїльямс (1944). Основний підрозділ П.— паліноморфология, що вивчає форму, будову і розвиток спор і пилкових зерен (чоловічих гаметофітов насінних рослин), головним чином їх стійких оболонок — екзоспорія (екзина) і рідше періспорія (перини), що часто мають характерні морфологічні ознаки, важливі для визначення пилку і спор при спорово-пилковому аналізі . У завдання П. входять також: використання сравнітельно-паліноморфологичеських досліджень для систематики рослин (палінотаксономія); вивчення закономірностей розсіювання і поховання (фоссилізациі) пилкових зерен і спор, а також спорово-пилковий аналіз, в першу чергу осадових порід і торфов, для вирішення палеоботанічних, геоморфологичеських і геологічних (стратиграфічних) завдань; вивчення складу перги і пилки в меді (меліттопалінология); з'ясування причин виникнення деяких видів аллергий (лікарська П.); вживання спорово-пилкового аналізу в криміналістиці (судова П.); вживання спор і пилку в ливарному виробництві і т.п.
Літ.: Нейштадт М. І., Палінология в СРСР (1952—1957), М., 1960; Сладков А. Н., Введення в спорово-пилковий аналіз, М., 1967; Erdtman G., Introduction till palynologin, Stockh., 1963.
