Палінгенези
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Палінгенези

Палінгенези , поняття, введене Е. Геккелем (1866) при обгрунтуванні ним біогенетичного закону для позначення повторення більш менш далеких етапів філогенезу в процесі зародкового розвитку особини. Геккель відносив до П. відособлення первинних зародкових листків, розвиток хорди і первинного хрящового черепа, зябрових дуг, однокамерного серця і т.д. Він відрізняв від П. ценогенези пристосовні ознаки, що виникають у зародків і личинок і затемняючі прояви палінгенезов. І. І. Шмальгаузен відзначив, що Геккель розглядав еволюцію дорослих організмів у відриві від еволюції зародків; насправді остання закономірно пов'язана з історією розвитку дорослих форм і частково визначає її. Шмальгаузен пропонував позначати П. точнішим терміном — рекапітуляція .

загрузка...

  Літ.: Шмальгаузен І. І., Проблеми дарвінізму, 2 видавництва, Л., 1969; Мірзоян Е. Н., Розвиток вчення про рекапітуляцію, М., 1974.