Офіційної народності теорія , теорія офіційної народності, прийняте в російській і радянській історичній літературі позначення реакційних суспільно-політичних поглядів представників правлячих кругів царської Росії, особливо в царювання Миколи I (1796—1855), в області освіти, науки і літератури. Основою О. н. т. є формула «православ'я, самодержавство і народність». Термін «Про. н. т.» введений істориком А. Н. Пипіним (журнал «Вісник Європи», 1872—73).
