Островітянов Костянтин Васильович [18(30) .5.1892, сіло Бички Тамбовської губернії, — 9.2.1969, Москва], радянський економіст і громадський діяч, академік АН(Академія наук) СРСР (1953), дійсний член Чехословацької АН(Академія наук) (1957). Член КПРС з 1914. Закінчив Московський комерційний інститут (1917). У 1916 член підпільного Московського комітету РСДРП. В період Жовтневої революції 1917 — секретар Замоськворецкого військово-революційного комітету. У 1919—21 на партійній роботі. З 1922 на викладацькій і науково-дослідній роботі у вузах, Вищій партійній школі і Академії суспільних наук при ЦК КПРС, в інституті економіки АН(Академія наук) СРСР. У 1947—53 директор інституту економіки АН(Академія наук) СРСР. У 1948—54 головний редактор журналу «Питання економіки». У 1949—53 виконуючий обов'язки академіка-секретаря Відділення економіки, філософії і права АН(Академія наук) СРСР. У 1953—62 віце-президент АН(Академія наук) СРСР. На 19-м-коді (1952) і 20-м-коді (1956) з'їздах КПРС обирався кандидатом в член ЦК КПРС.
Основні праці по політичній економії капіталізму і соціалізму. У 1928 О. спільно з радянським ученим І. А. Лапідусом написав курс політичної економії («Політична економія у зв'язку з теорією радянського господарства», ч. 1—2), що витримав 7 видань і перекладений на ряд іноземних мов. У 5-м-коді виданні курсу (1930) особливими розділами виділені теорія імперіалізму і закономірності розвитку радянського господарства. Теоретичний виклад економічних категорій соціалізму, по суті, сприяв перетворенню теорії радянського господарства на політичну економію соціалізму. На початку 30-х рр. О. виступив ініціатором дослідження економічних закономірностей виникнення і розвитку докапіталістичних формацій. О. одним з перших радянських економістів поклав початок систематичному вивченню ленінської теоретичної спадщини в області економічної теорії і особливо політичної економії соціалізму. Під керівництвом О. авторський колектив підготував підручник «Політична економія», що став основою для економічної дискусії, організованої ЦК ВКП (б) в 1951. О. підтримував ідею співдружності економіки і математики, за умови визнання об'єктивності вимог економічних закономірностей. Значні праці по проблемах загальних принципів системного аналізу об'єктивних економічних законів, що діють при соціалізмі, по питаннях вдосконалення логіки політичної економії соціалізму і створення системи економічних наук. У своїх роботах О. піддав аргументованій критиці буржуазні і ревізіоністські економічні теорії. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Ізбр. твори, т. 1 — Політична економія досоциалістічеських формацій, т. 2 — Питання політичної економії соціалізму, М., 1972—73 (список праць О. див.(дивися) т. 1).
