Островський Микола Олексійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Островський Микола Олексійович

Островський Микола Олексійович [16(29) .9.1904, сіло Вілія, нині Острожського району Рівненської області, — 22.12.1936, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1924. Народився в сім'ї робітника. У липні 1919 вступив в комсомол і пішов на фронт добровольцем. Бився в частинах кавалерійської бригади Г. І. Котовського і 1-ій Кінній армії. У серпня 1920 важко поранений. Після демобілізації О. — на відновленні народного господарства. У 1923—24 на керівній комсомольській роботі в пограничних районах України. З 1927 важка прогресуюча хвороба прикувала О. до ліжка; у 1928 він втратив зір. Мобілізуя всі душевні сили, О. боровся за життя, займався самоосвітою. Сліпий, нерухомий, він створив книгу «Як загартовувалася сталь» (ч. 1 — 1932, ч. 2 — 1934; повне видання 1935; однойменний фільм 1942; «Павло Корчагин», 1957). У 1934—36 працював над 3-млосним романом «Народжені бурею» про події кінця 1919 — почала 1920 на заході України, становленні революційної самосвідомості трудящих (закінчена 1-я книга). Образ головного героя романа «Як загартовувалася сталь» — Павла Корчагина автобіографічний. Використавши право на вигадку, письменник талановито переосмислив особисті враження, документи, створивши картини і образи широкого художнього значення. Органічна єдність особистого і суспільного, комуністична ідейність і непохитна воля допомагають Корчагину здолати страшну для бійця трагедію — вихід з буд. Революційна патетика і ділова мова, документальність і художня вигадка, ліризм і хроніка — все це з'єднується у О. у принципово нове для радянської літератури художнє ціле. У романі переданий революційний порив народу, часткою якого відчуває себе Корчагин. Для багатьох поколінь радянської молоді, для передових кругів молоді за кордоном Корчагин став етичним зразком. Роман грав мобілізуючу роль в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 і в дні мирного будівництва. Книга зробила вплив на формування образу молодого героя радянської літератури. Твори О. перекладені мовами народів СРСР і багато іноземних мов.

  В 1935 О. було привласнено військове звання бригадного комісара. Нагороджений орденом Леніна. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1966). Меморіальні музеї О. є в Москві (з 1940) і в Сочі (з 1937), де О. жив в 1928—36 (з перервами), а також на батьківщині письменника.

 

  Соч.: Вигадування. [Вступ. ст. Ст Озерова], т. 1—3, М., 1968; Вигадування. [Вступ. ст. С. Трегуба], т. 1—3, М., 1969.

 

  Літ.: Венгеров Н., Микола Островський, 2 видавництва, доп. і іспр., М., 1956; Тимофіїв Л. І., Про художні особливості романа Н. Островського «Як загартовувалася сталь», 2 видавництва М., 1956; Микола Островський, фотографії, документи, ілюстрації, [текст С. Лесневського. Сост. Р. Островськая, Е. Соколова], М., 1964; Трегуб С., Живий Корчагин, 2 видавництва, М., 1973; Аннінський А., «Як загартовувалася сталь» Миколи Островського, М., 1971: Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 3, Л., 1964.

  Е. З. Балабановіч.

Н. А. Островський. «Як загартовувалася сталь» (Москва, 1958). Ілюстрація Е. Кибріка.

Н. А. Островський.