Остеомаляція (від остео... і греч.(грецький) malakía — м'якість, слабкість) захворювання кісткової тканини виражається в розм'якшенні і деформації кісті унаслідок порушення мінерального обміну (раніше всього збіднення організму солями кальцію і фосфорної кислоти, вітаміном D). Частіше зустрічається у жінок особливо при вагітності (сильніше приголомшуються кістки тазу і прилеглі до них відділи скелета); при цій формі О. одужання настає в післяродовому періоді. Після О. унаслідок звапніння кісті може залишитися стійка її деформація.
Літ.: Остеомаляція в кн.: Велика медична енциклопедія, 2 видавництва, т. 22, М., 1961.
Остеомаляція у тварин клінічно виявляється зниженням і збоченням апетиту (лізуха поїдання неїстівних предметів), зниженням угодованої і продуктивності, кульгавістю, розхитуванням зубів, залежуванням, викривленням або прогинанням хребетного стовпа, переломами кісток. При постановке діагнозу досліджують корми (на вміст мінеральних речовин, вітаміну D), кров (на вміст кальцію, фосфору, фосфатази), проводять рентгенофотометрію хвостових хребців. Профілактика: систематичний контроль раціонів, оптимальне забезпечення тварин мінеральними речовинами і вітамінами, моціон, ультрафіолетове опромінення в стійловий період.
Літ.: Внутрішні незаразні хвороби тварин, під ред. А. М. Колесова, Л., 1972.
