Осока
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Осока

Осока (Carex), рід рослин сімейства осокових. Багатолітні трави з повзучими або укороченими кореневищами, створюючі рихлі або щільні дерновини, інколи купина. Листя зазвичай з піхвами, лінійні, з острошероховатимі краями і вузьким язичком. Квітки одностатеві (рослини, як правило, однодомні), переважно в багатоквіткових колосках, зібраних в суцвіття (рідко одіночниє). Оцвітини немає. Тичинкові квітки з 3 тичинками в пазухах криючих чешуй, маточкові — з гинецєєм, увязненим в замкнутий приквіточок — т.з. мішечок ( мал. 1 ). Ок. 1500 видів (по ін. даним, до 2000), зростають переважно в помірному і холодному поясах. У СРСР понад 400 видів, зустрічаються повсюдно, але головним чином в лісовій зоні, тундрі, лісотундрі, альпійському і субальпійському поясі гір.(міський) Зростають зазвичай по сирих і надлишково зволожених місцям: болотам, болотистим лугам, берегам водоймищ і т.п. складаючи незрідка основну масу рослинного покриву. Багато видів О. до цвітіння поєдаются скотом на пасовищах, рідше йдуть на сіно і силос. О. гостра (С. acuta, раніше С. gracilis) широко поширена в лісовій зоні і використовується як кормова рослина на пасовищах і в сіні. О. приземиста (S. supina) зустрічається на пасовищах Європейської частини, на Кавказі, в Західному Сибіру і Середній Азії. О. роздута, або ілак (С. physodes), — характерна рослина піщаних пустель, а О. толстостолбіковая (С. pachystylis) — напівпустель; обидва ці рослини в Середній Азії служать основним зимово-весняним кормом для овець. О. бутильчатая (С. rostrata) і О. кругляста (С. rotundata) — коштовний підсніжний і ранньовесняний корм північного оленя. Степові і високогірні види — хороші пасовищні рослини. Кореневища і стебла О. інколи використовують для виготовлення рогож, матів (для прикриття парників), мішковини, вірьовок, грубих сортів паперу, для набивання меблів і т.п. Дліннокорневіщниє види — піщана осока, О. колхидськая (С. colchica), О. роздута закріплювач пісків. Деякі види О. використовують в медицині (для виготовлення препарату бревіколліна, вживаного як родопомічний засіб) і розводять як декоративні.

  Літ.: Кречетовіч В.І., Осока — Carex L., у кн.: Флора СССР, т. 3, Л., 1935; Егорова Т.В. Осоки СРСР. Види підроду Vignea, М. — Л., 1966; Kükenthal G., Cyperaceae — Caricoideae, Leipzig, 1909 (Das Pflanzenreich, Hrsg. A. Engler, H. 38).

  Т.В. Егорова.

Мал. 2. Осока роздута; а — суцвіття з сильно роздутими мішечками.

Мал. 1. Осока, генеративні органи: а — розкритий мішечок з маточковою квіткою; б — мішечок з маточковою квіткою і криюча луска; у — тичинкова квітка з криючою лускою. 1—5 — суцвіття: 1 — осоки бутильчатой; 2 — осоки зближує (С. contigua); 3 — осоки ранньої (С. praecox); 4—5 — осоки дводомної (С. dioica). ♂ — тичинкові квітки; ♀ — маточкові квітки.

Мал. 3. Осока гостра; зліва — суцвіття в період дозрівання плодів.