Основне виробництво , частина виробництв. процесу підприємства, в ході якого основні матеріали перетворюються на готову продукцію. Здійснюється в основних цехах. Характер і структура О. п. залежать від особливостей продукції, що випускається, типа виробництва і вживаної технології. У машинобудуванні, наприклад, до О. п. відносять заготівельні (літейниє, ковальські, пресові), оброблювальні (механічна, штампувально-механічна) і складальні цехи; у металургії — виплавку чавуну в доменних печах, стали в сталеплавильних агрегатах, виготовлення готового прокату на прокатних станах; у текстильному виробництві — прядильні і ткацько-обробні відділення.
О. п. може бути синтетичним, де з багатьох видів сировини створюється один або декілька видів виробів (автомобілі, взуття і т.д.); аналітичним — здобуття з одного вигляду сировини всіляких видів продукції (у коксохімії, на м'ясокомбінатах і т.д.); у вигляді прямих процесів, характерних для добувних галузей і деяких одинстадійних виробництв, де з одного вигляду матеріалів створюється один готовий продукт (цеглина, цемент і т.д.). О. п. буває безперервним (хімія, металургія) або переривчастим (машинобудування, деревообробка, легка промисловість), агрегатним або вузькоспеціалізованим.
О. п. може будуватися за технологічною ознакою, коли окремі ланки виділяються по технологічній однорідності операцій (літейниє, механічні і складальні цехи), по наочному, коли кожна частина О. п. виконує все або велику частину операцій по виготовленню певного вигляду продукції (цех мікрометрів, редукторів). Особливості організації О. п. залежать від типа виробництва, масштабів виготовлення однойменної продукції, повторюваності технологічних маршрутів і операцій.
В сучасних умовах рівень механізації О. п. безперервно підвищується. Ручні і машинно-ручні процеси замінюються механічними і автоматизованими. Концентрація операцій і впровадження багатопозиційних методів обробки виробів у поєднанні з автоматизацією створюють передумови зростання продуктивності праці, інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва. Впровадження роторних ліній приводить до поєднання в часі і в просторі основних і переместітельних процесів. Вживання агрегатів з програмним управлінням дозволяє використовувати переваги автоматизації виробництва і створює можливість швидкого перемикання з одного вигляду робіт на іншій. Механізується і автоматизується управління.
Вдосконалення О. п. здійснюється і у напрямі його спеціалізації, тобто строгого закріплення усе більш обмеженого круга всіляких робіт, що виконуються на кожній ділянці виробництва. Це пов'язано із стандартизацією і уніфікацією продукції і її частин і типізацією технологічних процесів. Перспективним напрямом розвитку О. п. є його подальша концентрація, доведення виробництва до оптимальних масштабів, при яких забезпечується впровадження і ефективне використання передової техніки. О. п. в багатьох галузях промисловості все більше наближається до безперервного, що приводить до скорочення часу виробництва. На основі вдосконалення методів організації виробництва і впровадження оперативного управління і регулювання з використанням ЕОМ(електронна обчислювальна машина) покращується ритмічність виробництва.
О. п. займає переважаюче місце в загальних витратах виробництва. Для нормального функціонування О. п. необхідне раціональне обслуговування його ремонтом, інструментом, енергією і т.д., у деяких галузях промисловості розробляється комплексна технологія, що охоплює всі процеси, пов'язані з виготовленням продукції.
