Орландо Вітторіо Емануеле
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Орландо Вітторіо Емануеле

Орландо (Orlando) Вітторіо Емануеле (19.5.1860, Палермо, — 1.12.1952, Рим), італійський державний діяч, один з лідерів італійського лібералізму. Засновник італійської школи публічного права. У жовтні 1917 — червні 1919 глава уряду. Очолював італійську делегацію на Паризькій мирній конференції 1919—20 . Недооцінюючи небезпеку фашизму для ліберальних інститутів і бачивши в нім лише знаряддя для придушення революційного руху, співробітничав з фашистами до 1925. Після мови Муссоліні (3 січня 1925) про руйнування італійської конституційної держави О. перейшов в опозицію. У 1943 зіграв видну роль в усуненні Муссоліні від влади, здійсненому «зверху» військово-монархічними кругами. З 1948 сенатор. По низці запитань зовнішньої і внутрішньої політики був близький до прогресивних кругів.