Орлеан (Orléans), місто у Франції, на р. Луара. Адміністративний центр департаменту Луарі. 101 тис. жителів (1968). Важливий транспортний вузол. Крупний промисловий центр (близько 20 тис. зайнятих в промисловості, більш 1 / 2 з них — в машинобудуванні). Багато підприємств — філії заводів Парижа. Виробництво деталей для автомобілів і тракторів, електродвигунів, з.-х.(сільськогосподарський) машин фармацевтичних і гумових виробів. Харчова (борошномельна, консервна, оцетова) і швацька промисловість. Університет.
В давнину О., Ценабум (Cenabum), що називався, — головне місто кельтського племені карнутов. Зруйнований Цезарем (1 ст до н.е.(наша ера)); відновлений в 3 ст в правління римського імператора Авреліана, по імені якого в 5 ст став називатися Авреліанум (Aurelianum; звідси — сучасна назва). У 6 — початку 7 вв.(століття) О. — центр Орлеанського королівства. У 511, 532, 541, 549 в О. скликалися церковні собори. З 10 ст став важливою фортецею. У 12 ст О. отримав часткову самоврядність, перетворився на крупний торгівельний центр.(центральний) У 1309 в О. заснований університет. Під час Столітньої війни 1337—1453 О., що осідав протягом 7 місяців англійцями, в травні 1429 був звільнений французькими військами на чолі з Жанною д''Арк . У період Релігійних воєн 16 ст О. — один з оплотів гугенотів. У 1560 в О. були скликані Генеральні штати. У 1870 місто двічі займали прусські війська. У червні 1940 О. був захоплений німецько-фашистськими військами. Звільнений сполученими озброєними силами союзників в серпні 1944.
Серед пам'ятників архітектури: готичні собор Сент-Круа (з 13 в.; фасад — 18 ст, архітектор Ж. Габрієль і Л. Ф. Труар) і церква Сент-Еверт (з 1170, перебудови 15 і 17 вв.(століття)), ренесансна церква Нотр-Дам-де-Рекувранс (1513—19), готіко-ренесансна стара ратуша [1513—1519, нині Музей витончених мистецтв (переважно французьке мистецтво)], багаточисельні зразки позднеготічеськой, ренесансною, барочною і классицистічеськой житлової забудови. Не дивлячись на руйнування 2-ої світової війни 1939—45, О. зберегла подоба 18 ст (наприклад, головна Королівська вулиця, що обрамувала аркадами, 1752—60, архітектор Же. Іпо). Історичний музей (антична і середньо-вікова скульптура).
Літ.: Guillaume P., Orléans et sa région, P., 1963.
