Опіка , в СРСР одна з правових форм захисту особистих і майнових інтересів громадян. Здійснюється органами держави. Цілі О.: 1) виховання неповнолітніх у віці до 15 років і захист їх особистих і майнових прав і інтересів. Встановлюється в разі смерті або хвороби батьків, позбавлення їх батьківських прав, а також у всіх інших випадках, коли діти по яких-небудь причинах залишилися без батьківського піклування або батьки ухиляються від обов'язків по вихованню дитяти. Опікуни зобов'язані піклуватися про фізичний розвиток підопічних, їх вчення і підготовку до суспільно корисної діяльності, а також захищати їх права і інтереси. Дітям, виховання яких здійснюється дитячими установами, опікуни не призначаються (виконання їх обов'язків покладається на адміністрацію цих установ); 2) захист особистих і майнових прав і інтересів повнолітніх осіб, визнаних судом недієздатними (психічнохворих і недоумкуватих). Опікун недієздатного зобов'язаний забезпечити йому відхід і лікування. О. встановлюється спеціальним вирішенням виконкому районної (міського), селищної або сільської Ради депутатів трудящих за місцем проживання особи, що потребує О., або за місцем проживання опікуна. Опікунські функції (обстеження умов, в яких знаходиться той, що має потребу в О., підшукало опікуна або визначення дітей в дитячий будинок, інтернат і т.д.) у відношенні неповнолітніх осіб здійснюються відділами народної освіти, відносно недієздатних — відділами охорони здоров'я. Безпосередні обов'язки по О. здійснюють ті, що призначаються цими органами опікуни, які є законними представниками своїх підопічних, здійснюють від їх імені і в їх інтересах необхідні юридичні дії. Опікуном може бути лише громадянин, що досяг 18 років що добровільно узяв на себе функції по О. Еті функції не можуть бути покладені на осіб, позбавлених батьківських прав або визнаних судом недієздатними (обмежено дієздатними). Опікун може бути звільнений від своїх обов'язків по О. у випадках, вказаних в законі (наприклад, при поверненні дітей на виховання батькам, при усиновленні дітей, при приміщенні повнолітніх недієздатних осіб до державних установ і ін.), на його особисте прохання за наявності поважних причин. При неналежному виконанні обов'язків по О. він може бути відчужений, а при використанні О. в корисливих цілях, а також в разі залишення підопічного без нагляду і необхідної допомоги — притягнений до кримінальної відповідальності. При досягненні підопічним 15 років О. припиняється, а опікун, без особливого рішення, стає опікуном. При одужанні повнолітнього підопічного О. припиняється за рішенням суду; 3) охорона майна осіб, визнаних в встановленому законом порядку безвісно відсутніми (призначається на підставі вирішення суду), а також майна, що вимагає управління (наприклад, житловим будинком) до передачі його спадкоємцям (призначається виконкомом місцевої Ради — в місцевостях, де немає нотаріальних контор). Див. також Опікування .
