Оптична товщина (оптична товща) середовища t, безрозмірна величина, що характеризує ослабіння оптичного випромінювання в середовищі за рахунок спільної дії поглинання світла і розсіяння світла (але без врахування ефектів посилення випромінювання, обумовленого багатократним розсіянням). Для оптично однорідного середовища t = e l , де e — об'ємний ослабіння показник середовища (рівний сумі показників поглинання і розсіяння), l — геометрична довжина дороги світлового променя в ній; у неоднорідному середовищі, в якій e залежить від координат, t = òe dl (інтеграція виробляється уздовж дороги променя світла). Через О. т. записується модифікований закон Бугера (див. Поглинання світла ), що враховує, окрім поглинання світла, і його розсіяння: F = F 0 e –1 ( F 0 і F — відповідно потік випромінювання, падаючий на середовище у вигляді паралельного пучка променів, і потік, що виходить з середовища по тому ж напряму). Часто (це розмежування умовне) шар речовини, для якого t > 1, називаються оптично товстим, шар з t < 1 — оптично тонким. О. т. шаруючи середовища пов'язана з його прозорістю Т співвідношенням t = – ln Т , а з його регулярною оптичною щільністю D = – lg Т співвідношенням D = 0,434 t. У загальному випадку t є функція частоти n (довжини хвилі l) випромінювання: t = t(n)= t*(l). Проте часто виділяють значення О. т. для випромінювання однієї єдиної частоти (О. т. для монохроматичного потоку випромінювання). Поняттям О. т. широко користуються, описуючи процеси розсіяння і поглинання світла, при вивченні каламутних середовищ, в теорії перенесення випромінювання (зокрема, в астрофізиці і фізиці земної атмосфери) і т.д.
