Опредмечиваніє і распредмечиваніє
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Опредмечиваніє і распредмечиваніє

Опредмечиваніє і распредмечиваніє , категорії марксистської філософії, протилежності, що виражають собою, єдністю і взаємопроникненням яких є людська наочна діяльність. Опредмечиваніє — це процес, в якому людські здібності переходять в предмет і втілюються в нім, завдяки чому предмет стає соціально-культурним, або «людським предметом» (див. До. Маркс, в кн.: Маркс До. і Енгельс Ф., З ранніх творів, 1956, с. 593). У своєму результаті опредмечиваніє завжди має поряд з реальним також і ідеальне (смислове) значення, так що всякий результат опредмечиванія володіє культурно-історичною адресованностью, направленою на ін. людей, соціальні групи.

  Распредмечиваніє — це процес, в якому властивості, суть, «логіка предмету» стають надбанням людини, його здібностей, завдяки чому останні розвиваються і наповнюються наочним вмістом. Людина распредмечиваєт як форми минулої культури, так і природні явища, які він тим самим включає в свій суспільств. світ. О. і р. розкривають внутрішній динамізм матеріальної і духовної культури як живого цілого, такого, що існує лише в процесі безперервного відтворення його і творення людською діяльністю. Тим самим ці категорії фіксують елементарну клітинку діяльності, за допомогою якої людина включена в історично певне буття. Через О. і р. чоловік певним чином відноситься до своєї справжньої, прошедшей і грядущій культури. У найменшій мірі категорії О. і р. виявляються в утилітарно споживаних благах, найбільшою мірою — в творах духовної культури.

  Відкриття К. Марксом категорії О. і р. має фундаментальне значення для досліджень в області філософської проблеми людини, для осмислення принципів і перспектив комуністичного виховання .

  Р. С. Батіщев.