Ожешко (Orzeszkowa) Еліза (6.6.1841, Мілковщизна, поблизу Гродно, — 18.5.1910, Гродно), польська письменниця. Дочка багатого поміщика. Виховувалася у Варшавському пансіоні (1852—57). Друкувалася з 1866. Ранні романи і повести О. («Пан Граба», 1869; «Березня», 1873, і ін.) присвячені боротьбі жінок за людську гідність і суспільну емансипацію. Основною темою її творчості стало розкладання патріархального поміщицького устрою, піднесення буржуазії: романи «Елі Маковер» (1874—75), «Сім'я Брохвічей» (1876) і ін. До 80-х рр. для О. характерні т.з. тенденційні жанри («повість з тезою», «розповідь з тезою»). Отримали визнання «Мєїр Езофовіч» (1878), розповіді збірки «З різних сфер» (т. 1—3, 1879—1882), повести з життя білоруських селян «Низини» (1883), «Дзюрдзі» (1885) і «Хам» (1888). Синтезом творчих досягнень О. став роман «Над Німаном» (1887), в якому деградуючій шляхті протиставили працелюбні землероби, вірні національно-патріотичним традиціям епохи Польського повстання 1863. З останніх творів О. виділяються роман «Аргонавти» (1899) і збірка розповідей «Gloria victis» (1910). Проза О. — одна з вершин польського реалізму 19 ст
Соч.: Listy zebrane, t. 1—7, Wr., 1954—71; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—8, До. — П. — Хар., 1902—10; Соч., т. 1—5, М., 1953—54.
Літ.: Цибенко Е. З., Еліза Ожешко, в кн.: Історія польської літератури, т. 1, М., 1968; Jankowski Е., Elisa Orzeszkowa, 2 wyd., Warsz., 1966 (літ. с. 634—43); Zmigrodzka M., Eliza Orzeszkowa, в кн.: Obraz literatury polskiej XIX i XX wieku. Seria 4, t. 2, Warsz., 1966, s. 7—81.
