Овсянников Пилип Васильович [14(26) .6.1827, Петербург, — 29.5(11.6) .1906, маєток Запілля, нині Лужський район Ленінградської області], російський фізіолог і гістолог, академік Петербурзької АН(Академія наук) (1863). Закінчив Дерптський (нині Тартуський) університет (1853). У 1858—62 очолював кафедру фізіології Казанського університету, в 1864—86 завідувач кафедрою анатомії і фізіології, в 1886—92 завідувач анатомо-гістологічнім кабінетом Петербурзького університету. Організував (1864) і керував (до 1906) першою фізіологічною лабораторією Петербурзької АН(Академія наук). Досліджував нервову систему, її провідну роль в регуляції функцій організму (див. Нервізм ), у тому числі нервову регуляцію кровообігу; відкрив (1871) головний сосудодвігательний центр і визначив його локалізацію в довгастому мозку. Вивчав фізіологію крові, дихання. Один з засновників вітчизняної гістології (головним чином порівняльній нейрогістології), а також порівняльної фізіології нервової системи. Ряд робіт по паразитології і токсикології. У лабораторії О. починали наукову діяльність І. П. Павлов, Н. О. Ковалевський і ін.
Літ.: Кузьмін М. До., Філіпп Васильович Овсянников (1827—1906), в кн.: Овсянников Ф. Ст, Ізбр. проїзв.(твір), М., 1955, с. 5—26.
