Овсянико-Куліковський Дмитро Миколайович [23.1(4.2) .1853, маєток Каховка Таврійської губернії, — 9.10.1920, Одеса], російський літературознавець, мовознавець, почесний академік Петербурськой АН(Академія наук) (1907). Вчився в Петербурзькому (1871—73) і Новоросійському (Одеса, 1873—76) університетах, в Празі і Парижі. З 1882 приват-доцент, потім професор Новоросійського, Казанського, Харківського, Петербурзького університетів. О.-К. одним з перших в Росії досліджував санскрит, ведійськую міфологію і філософію. Написав ряд праць по синтаксису російської мови. Послідовник школи А. А. Потебні, Про.-К. розвивав його положення про початкову образність мови, що є першоджерелом поетичного мислення, про аналогію слова і художнього твору, близькість наукового і художнього мислення. В центрі уваги Про.-К. були проблеми психології творчості (він діяльно брав участь в харківських збірках «Питання теорії і психології творчості»). У вивченні письменника Про.-К. йшов від «психологічного діагнозу» до методу — в книгах про І. С. Тургеневе, А. С. Пушкіні, Н. Ст Гоголеві, Л. Н. Толстом, А. П. Чехові. Причину еволюції социально-філосських ідей російського суспільства бачив у відмінностях «душевної організації поколінь» («Історія російської інтелігенції», ч. 1—3, 1906—11). Був одним з редакторів журналу «Вісник Європи» (1913—18), редактором «Історії російської літератури XIX століття» (т. 1—5, 1908—10).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—9, 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1923—24; Теорія поезії і прози. (Теорія словесності), 5 видавництво, М. — П., 1923.
Літ.: Райнов Т., «Психологія творчості» Д. Н. Овсянико-Куліковського, в збірці: Питання теорії і психології творчості, т. 5, Хар., 1914.
