Обласний словник, словник, що містить великий або малий повний перелік слів, що вживаються в народних говорах і знаходяться за межами лексичних норм літературної мови . О. с. може представляти діалектну лексику, зібрану на території поширення даної мови (наприклад, «Досвід обласного словника» великороса, 1852; «Тлумачний словник живого великороса мови» Ст І. Даля, ч. 1—4, 1863—66; «Словник росіян народних говоров», ст 1—10, 1965—74) або на більш менш значній її частині (наприклад, «Словник обласного архангельського прислівника в його побутовому і етнографічному вживанні» А. І. Подвисоцкого, 1885), або на території поширення одного говору (наприклад, «Словник сучасного російського народного говору», 1969). Словник О. с. будується по т.з. диференціальному принципу, тобто по наявності в словах, що поміщаються диференціальних ознак, які можуть виражатися у відмінностях як в звуковій оболонці слів, так і в їх семантиці.
