Нуклеази , ферменти, що розщеплюють нуклеїнові кислоти (НК) до моно-і олігонуклеотідов; по характеру своєї дії відносяться до фосфодіестераз. Широко поширені в клітках мікроорганізмів, рослин і тварин. Особливо багато Н. у соку підшлункової залози і слині ссавців і людини. Залежно від того, чи утворюються при розщеплюванні фосфодіефірних зв'язків в НК нуклеотиди, що містять залишок фосфорної кислоти в 3 1 , - або в 5 1 -углеродного атома в залишку вуглеводного компонента, розрізняють 3 1 - і 5 1 -Н. Кінцеві мононуклеотиди відщеплюються екзонуклеазамі; розщеплювання усередині полінуклеотідной ланцюга здійснюють ендонуклеази. Н. можуть розщеплювати рібо- або дезоксирибонуклеїнові кислоти (відповідно до чого розрізняють рібонуклеаза і Дезоксирибонуклеаза), а також і ті та інші — неспецифічні Н.
Н. — білки порівняно невеликої молекулярної маси (наприклад, молекула панкреатичної рібонуклеази складається з 124 амінокислотних залишків), зазвичай основного характеру. Біологічна роль Н. полягає в переварюванні і розщеплюванні чужорідних для даного організму НК, наприклад НК вірусів, що потрапляють в організм (на цьому засновано вживання Н. для лікування деяких вірусних захворювань). Н. беруть участь і в репарації («лагодженню») дезоксирибонуклеїнової кислоти, або ДНК(дезоксирибонуклеїнова кислота), вичленяя пошкоджені ділянки молекули з полінуклеотідной ланцюга. Дуже велика, мабуть, роль Н. у регуляції синтезу і розпаду НК в клітках. У лабораторіях Н. застосовують для очищення препаратів від НК певного вигляду, для встановлення структури досліджуваних НК, вивчення механізму їх розпаду і синтезу.
