Ногайська мова , мова ногайців, що живуть переважно в Ставропольському краю, Дагестанською АССР, Карачаєво-черкеською АТ(автономна область). На Н. я. говорять понад 46 тис. чіл. (1970, перепис). Відноситься до кипчаксько-ногайської підгрупи північно-західної (кипчакськой) групи тюркських мов, для якої характерний відповідність «ш» і «с» загальнотюркським «ч» і «ш». Виділяють 3 діалекти Н. я.: власне ногайський (Ставропольський край), караногайський (Дагестан) і акногайський (Карачаєво-Черкесия). Літературний Н. я. створений після Жовтневої революції 1917. До 1928 використовувалася арабська, пізніше — латинська, з 1938 — російська графіка.
Літ.: Баскаків Н. А., Ногайська мова і його діалекти. Граматика, тексти і словник, М. — Л., 1940; його ж, Ногайський мова, в кн.: Мови народів СРСР, т. 2, М., 1966; Російсько-ногайський словник, М., 1956; Калмикова С., ногайсько-російський словник, М., 1963.
