Ногайці (самоназваніє — ногаї), народ, що живе головним чином в Ставропольському краю і Дагистанськой АССР, а також в Чечено-інгушській АССР і Карачаєво-черкеською АТ(автономна область). Загальна чисельність 52 тис. чіл. (1970, перепис). Говорять на ногайській мові . Віруючі Н. — мусульмане-сунніти. Н. — нащадки різних тюркських і монгольських племен, що входили в улус золотоординського темника Ногая, що змішалися з тюркоязичнимі половцями і сприйняли мову останніх. Основне заняття Н. до Жовтневої революції 1917 — кочове скотарство. Кубанські Н., що перейшли до осідлості ще в кінці 18 ст, займалися землеробством. За радянських часів останні групи Н. також перейшли на осідлість. В Н. у колективізованому сільському господарстві, окрім скотарства, стало розвиватися землеробство. Багато Н. працюють в промисловості. Склалася національна інтелігенція.
