Новгородська земля , спочатку область ільменських слов'ян (довкола озера Ільмень з центром в Новгороді). У 12—15 вв.(століття) територія Новгородської феодальної республіки, розділена на 5 пятін : Бежецкую, Водськую, Деревськую Обонежськую, Шелонськую. Н. із займала територію на С. до Білого моря, на Ю. до Уралу. На півдні Н. з. граничила з Тверью і на З. з Великим князівством Литовським і Лівонієй. Вигідне і зручне географічне положення Н. з. сприяло розвитку торгівельних зв'язків з ін. російськими землями і державами Західної Європи.
