Пятіни
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Пятіни

Пятіни, територіально-адміністративні райони Новгородської землі. Термін «П.» вперше спожитий в новгородських пісцових книгах і актах кінця 15 ст На думку деяких росіян дореволюційних істориків, П. — дуже древня форма адміністративного пристрою Новгородської феодальної республіки, пов'язана з діленням Новгорода на 5 «кінців»; кожна П. була підпорядкована старості того «кінця», до якого вона належала. Можливо, що ділення Новгородської землі на П. сходить до древнього сотенного розділення основної новгородської території. Спочатку існувало п'ять П.: Водськая, Шелонськая, Деревськая, Обонежськая і Бежецкая. Водськая П. знаходилася між рр. Волховом і Лугой, Шелонськая П. — по р. Шелонь, між рр. Лугой і Ловатью, Деревськая П. — між рр. Ловатью і Метой, Обонежськая П. — довкола озера Онего і к С. і З.-В.(північний схід) від нього, Бежецкая П. — на вододілах між р. Метой і припливами р. Волги. біля середини 16 ст П. було розділено на половини: Бежецкая — на Белозерськую і Тверськую, Водськая — на Корельськую і Полужськую, Деревськая — на Морозова і Ряпчикова, Обонежськая — на Нагорную і Заонежськую, Шелонськая — на Зарусськую і Залесськую. Окрім половин, П. ділилися на цвинтарі (інколи волості). По П. вівся облік населення, розкладка і збір державних податей і повинностей облік феодального землеволодіння і військової служби поміщиків. Поділа кожній П. ведалісь в особливих підрозділах («Столах») тих московських наказів, які управляли в тому або іншому відношенні Новгородською землею. У 16—17 вв.(століття) розміри територій деяких П. (Водськой, Шелонськой, Обонежськой) змінювалися лише в результаті російсько-шведських воєн. Ділення на П. зникло на початку 18 ст після проведення губернської реформи.

загрузка...

  Ст Д. Назаров.