Никольський Михайло Васильович [1848—2(15) .7.1917], російський історик, основоположник ассіріології в Росії, семітолог, шумеролог і урартолог, доктор загальної історії honoris causa (з 1908). Закінчив Московську духовну академію. У 1887 організував Східну комісію при Імператорському московському археологічному суспільстві і активно брав участь в її науково-дослідній роботі. У 1893 очолив, спільно з А. А. Івановським, археологічну експедицію в Закавказзі, під час якої зняв точні копії великої кількості урартських написів 8—7 вв.(століття) до н.е.(наша ера) Зразкове видання Н. шумерських документів господарської звітності 3-го тис. до н.е.(наша ера) (близько 900 глиняних пігулок з Лагаша, Умми і ін.) із спробою їх переведення створило базис для вивчення економіки і соціальних стосунків древнього Двуречья. Н. вперше спробував зіставити шумерський клинопис з прадавніми піктограмами. Відзначаючи переважаючу роль вавілонської культури в суспільствах Двуречья в 2-м-коді тис. до н.е.(наша ера) і арамійською в 1-м-коді тис. до н.е., Н. визнавав самобутність і своєрідність урартськой і ін. древніх культур.
Соч.: Клиноподібні написи Закавказзі, в кн.: Матеріали по археології Кавказу, т. 5, М., 1896; Документи господарської звітності прадавньої епохи Халдеї із зборів Н. П. Ліхачева, ч. 1—2, СП(Збори постанов) Би — М., 1908—15.
Літ.: Ліпін Л. А., М. В. Никольський — батько російської ассиріологичеськой науки, «Уч. зап.(західний) БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова) № 179. Серія сходознавець. наук», 1954, ст 4; Редер Д. Р., Наукова публіцистична діяльність М. Ст Никольського, в кн.: Нариси по історії російського сходознавства, сб.(збірка) 3, М., 1960.
