Николадзе Нико Якович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Николадзе Нико Якович

Николадзе Нико (Микола) Якович [14 (26). 9. 1843, Кутаїси, — 1.4.1928, Тбілісі], грузинський і російський громадський діяч, публіцист, літературний критик. З 1861 студент Петербурзького університету; за участь в студентських хвилюваннях був поміщений у фортецю Петропавловськую. У пресі виступив в 1860 в грузинському журналі «Циськарі», потім в петербурзькому журналі «Іскра», «Сучасник», газета «Народне багатство». Був знайомий з Н. Р. Чернишевським. У 1864 виїхав за кордон, брав участь в діяльності «молодій еміграції» . У «Дзвоні» (1865) опублікував статтю «Звільнення селян в Грузії». У Женеві під псевдонімом «Никифор Г.» надрукував брошуру «Уряд і молоде покоління» (1866) з приводу замаху Д. Ст Каракозова . У 1868 разом с М. К. Елпідіним видавав журнал «Підпільне слово», разом с Л. І. Мечниковим журнал «Сучасність». Брав участь в підготовці першого зібрання творів Чернишевського. Отримав міру доктора прав Цюріхського університету (1868) за дисертацію «Роззброєння і його соціально-економічні наслідки» (Женева, 1868, французькою мовою). Після повернення на батьківщину жив в Тбілісі під поліцейським наглядом, співробітничав в газеті «Дроєба» і «Кребулі». З 1878 редактор-видавець тбіліської ліберальної газети російською мовою «Огляд». У 1880 газета закрита за статті антиурядового вмісту, а Н. висланий в Ставрополь. З 1881 жив в Петербурзі, співробітничав в журналі «Вітчизняні записки», в 1882 був посередником в переговорах «Священної дружини» з народовольцями. З 1886 — в Тбілісі, один з керівників «Меоре-Даси» («Друга група»). Н. був переконаним прибічником реалістичної естетики Чернишевського, що знайшло віддзеркалення в його літературно-критичних статтях, присвячених Ш. Руставелі, Н. Бараташвілі, І. Чавчавадзе, Г.Орбеліані, А. С. Пушкіну, Н. Ст Гоголеві, М. Е. Салтикову-щедріну, Дж. Р. Байрону, У. М. Теккерею і ін.

  В 1951 в Діді-Джіхаїши відкритий будинок-музей Н.

  Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Звільнення Н. Р. Чернишевського, «Минувщина», 1906 № 9; [Автобіографія]. Спогади про шестидесяті роки. [Листи Н. П. Огареву і А. І. Герцену]. Звільнення селян в Грузин. Уряд і молоде покоління, в кн.: «Праці Грузнув. сів.-хоз. інституту», т. 56, 1961, с. 177—344.

  Літ.: Листи російських літературно-суспільних діячів до Николадзе, Тб., 1949; Бахтадзе Ст, Нико Николадзе, в його кн.: Нариси по історії грузинської суспільно-економічної думки (60—90-і рр. XIX століття), Тб., 1960; Николадзе А. До., Російсько-грузинські літературні зв'язки, Тб., 1965; Ратіані П., Грузинські шестідесятникі в російському визвольному русі, Тб., 1968.

  Н. М. Мікава.