Каракозов Дмитро Володимирович [23.10(4.11) .1840, с. Жмакино Сердобського повіту Саратовської губернії, нині Пензенська обл., — 3(15) .9.1866, Петербург], учасник російського революційного руху, полягав в таємному революційному суспільстві в Москві. З дрібномаєтних дворян. Вчився в Казанському (з 1861) і Московському (з 1864) університетах. На початку 1866 належав до революційного центру Ішутінського кухоль, заснованому в Москві в 1863 його двоюрідним братом Н. А. Ішутіним . Весной 1866 прибув до Петербургу для здійснення замаху на царя. Поширював написану їм рукописну прокламацію «друзям-робітникам», в якій закликав народ до революції. 4 квітня 1866 стріляв в імператора Олександра II біля воріт Літнього саду в Петербурзі. Верховним кримінальним судом засуджений до страти через повішення. Страчений на Смоленському полі в Петербурзі.
