Неміровськоє городище, найбільше з городищ (площа понад 100 га ) скіфського часу в межиріччі Дніпра і Дністра; відноситься до 7—6 вв.(століття) до н.е.(наша ера) Розташовано в 4 км. від селища Неміров в Неміровськом районі Вінницької області УРСР. Досліджувалося М. І. Артамоновим в 1946—48. Обнесено потужним валом і ровом. Населеною була лише частина Н. р. (близько 9 га ), обнесена другим валом і ровом; остання територія використовувалася для загороди худоби, а у військовий час могла бути притулком для населення найближчих селищ. Жителі Н. р. займалися землеробством і скотарством і підтримували тісні зв'язки з Ольвієй (знайдені речі ольвійського виробництва). У 10—13 вв.(століття) на Н. р. існувало слов'янське поселення.
Літ.: Артамонов М. І., Південно-подільська археологічна експедиція «Вісник БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова)», 1946 № 4— 5; його ж, Археологічні дослідження в Подолії, там же, 1947 № 12.
