Немітц Олександр Васильович [26.7(7.8) .1879, с. Котюжани, нині Молдавською РСР, — 1.10.1967, Ялта], радянський військово-морський діяч, віце-адмірал (1941). На флоті з 1896. Закінчив Морський корпус (1900), артилерійські офіцерські класи (1903) і Морську академію (1912). Служив на Чорноморському флоті. У 1905 відмовився брати участь в розстрілі матросів транспорту «Пруть», засуджених за повстання. У 1906 виступав захисником на суді над учасниками Севастопольського повстання 1905 . Служив в Морському Генштабі. Під час 1-ої світової війни 1914—18 в штабі Ставки верховного головнокомандуючого; командував канонерським човном «Донець» (1915), дивізіоном есмінців (1916), мінною дивізією (1917). З серпня 1917 командувач Чорноморським флотом, вироблений в контр-адмірали. З 1919 на Червоному Флоті, в резерві Наркомату по військово-морських справах, з лютого 1920 по грудень 1921 командувач Морськими силами Республіки. З 1924 для особливо важливих доручень при РВС(Реввоєнрада) Р і одночасно на викладацькій роботі у Військово-морській, а в 1926—28 і у Військово-повітряній академіях. З 1930 заступник інспектора ВМС(військово-морські сили) РККА. У 1940—47 професор кафедр стратегії і тактики Військово-морських і Військово-повітряних академій. З 1947 у відставці. Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора.
