Ольвія (греч. Olbía), що античний рабовласницька місто-держава, знаходився на правом берегу лиману Бугського; інша назва — Борисфен (від грецького найменування р. Дніпро). Залишки О. розташовані біля сучасного села Парутіно Очаківського району Миколаївської області. О. була заснована на початку 6 ст до н.е.(наша ера) вихідцями з грецького р. Мілета. Місту належали землі на обох берегах лиману Бугського з багатьма сільськими поселеннями. Сама О. малася в своєму розпорядженні на двох річкових терасах (Верхнє і Нижнє місто) і в період розквіту (5—3 вв.(століття) до н.е.(наша ера)) займала площу близько 50 га . Місто було оточене кам'яною оборонною стіною з баштами, в південній частині знаходилося додаткове зміцнення — цитадель. О. була розпланована на прямокутні квартали прямими вулицями; в центрі Верхнього міста знаходилася агора — торгівельна площа, що служила і суспільним центром, і теменос — священна ділянка з храмами і вівтарями; у Нижньому місті розташовувалися ремісничі квартали і порт. Були розвинені металообробні, керамічне, ювелірне і ін. ремесла, що обслуговували міський ринок і сусідні скіфські племена, с О, що знаходилися. у торгівельних стосунках. От них О. отримувала худоба, хліб, шкіри і ін. продукти, які вона вивозила до Греції, а також рабів. З грецького держав привозилися вино, оливкове масло, керамічні і металеві вироби, предмети мистецтва і розкоші. У О. випускалася срібна, мідна, а інколи і золота монета. Верховна влада прінадлежела народному зібранню і виборній раді, виконавча влада здійснювали колегії щорік змінюваних виборних чиновників — архонтів, стратегів і ін. О. проводила самостійну зовнішню політику, мала зі своєю метрополією — Мілетом спеціальний дружній договір. У 331 до н.е.(наша ера) О. разом з сусідніми скіфами відобразила напад Зопіріона — полководця Олександра Македонського. У 2-ій половині 3—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера) О. переживала глибока криза, пов'язана із загальною кризою полісної системи і з актівізіцией ворожості навколишніх племен. У 2 ст до н.е.(наша ера) попала в залежність від царя кримських скіфів Ськилура . Після розгрому скіфського царства військами Мітрідата VI Евпатора, царя Понта, в кінці 2 ст до н.е.(наша ера) увійшла до складу держави Мітрідата. В середині 1 ст до н.е.(наша ера) місто було зруйноване племенами гетов, керованими Беребістой. Відновлена О. перших століть н.е.(наша ера) була значно менше і не грала колишньої ролі. У 2 ст н.е.(наша ера) в О. був поставлений римський гарнізон, а на початку 3 ст місто було включене до складу римської провінції Нижня Мезія. Життя в О. припинилася, мабуть, в 4 ст н.е.(наша ера) Археологічні дослідження О. і могильника, що оточує її, епізодично проводилися в 19 ст, систематично ведуться з 1901 (найбільш значними були розкопки Б. В. Фармаковського в 1901—15 і 1924—1926). Територія древнього міста оголошена заповідником.
Літ.: Латишев Ст Ст, Дослідження про історію і державний лад міста Ольвії, СП(Збори постанов) Би, 1887; Фармаковський Би., Ольвія, М., 1915; Славін Л. М., Древнє місто Ольвія, До., 1951; його ж, Тут було місто Ольвія, До., 1967; Ольвія, т. 1—2, До., 1940—58; Ольвія, Теменос і агора, М. — Л., 1964.
