Немцевіч Юліан Урсин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Немцевіч Юліан Урсин

Немцевіч (Niemcewicz) Юліан Урсин [16.2.1757 (по ін. даним, 1758). Скоки, поблизу Бреста, — 21.5.1841, Париж], польський письменник. Був ад'ютантом Т. Костюшко . Учасник Польського повстання 1830. У літературній спадщині Н. виділяються політична комедія «Повернення депутата» (1790), романи «Лейбе і Сюра...» (1821), «Ян з Тенчина» (1825), мемуари «Щоденники моїх часів» (1823—25). З «Історичних пісень» Н. (опубліковане 1816) До. Ф. Рилєєв, що високо цінував їх, перевів думу «Глінський».

  Соч.: Dzieła, t. 1—5, Kr., 1884—86; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лешек Білий. — Дума про Стефана Потоцком, в кн.: Гербель Н. Ст, Поезія слов'ян, СП(Збори постанов) Би, 1871.

  Літ.: Ліпатов А. Ст, Ю. В. Немцевіч, в кн.: Історія польської літератури, т. 1, М., 1968.