Нейроглія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нейроглія

Нейроглія (від нейро... і греч.(грецький) glía — клей), глія, клітки в мозку, своїми тілами і відростками заповнюючі простори між нервовими клітинами — нейронами і мозковими капілярами. Кожен нейрон оточений декількома клітками Н., яка рівномірно розподілена по всьому мозку і складає близько 40% його об'єму. Клітки Н. — число їх в центральній нервовій системі (ЦНС) ссавців близько 140 млрд. — дрібніше за нейрони в 3—4 рази і відрізняються від них по морфологічних і біохімічних ознаках. З віком кількість нейронів в ЦНС зменшується, а кліток Н. — збільшується, т.к. последніє, на відміну від нейронів, зберігають здібність до ділення. Основні функції Н.: створення між кров'ю і нейронами гемато-енцефалічеського бар'єру, необхідного як для захисту нейронів, так і головним чином для регуляції вступу речовин в ЦНС і їх виведеннях в кров; забезпечення реактивних властивостей нервової тканини (утворення рубців після травми, участь в реакціях запалення, в утворенні пухлин і ін.). Розрізняють астроглію, олігоглію, або олігодендроглію, і епендіму, які разом складають макроглію, а також мікроглію, що займає особливе положення серед кліток Н. Астроглія (близько 60% від загального числа кліток Н.) — зіркоподібні клітки з багаточисельними тонкими відростками, що обплітають нейрони і стінки капілярів ( мал. ); основний елемент гемато-енцефалічеського бар'єру; регулює водно-сольовий обмін нервової тканини. Олігоглія (близько 25—30%) — дрібніші, округліші клітки з короткими відростками.

  Оточують тіла нейронів і нервові провідники — аксони. Відрізняються високим рівнем білкового і нуклеїнового обміну; відповідальні за транспорт речовин в нейрони. Беруть участь в утворенні мієлінових оболонок аксонів. Епендіма складається з кліток циліндрової форми, що вистилають шлуночки головного мозку і центральний канал спинного мозку. Грає роль бар'єру між кров'ю і спинномозковою рідиною; виконує, мабуть, і секреторну функцію.

  Н. (головним чином олігоглія) бере участь в походженні повільної спонтанної біоелектричної активності, до якої відносять а-хвилі електроенцефалограми. Система «нейрон — нейроглія» — єдиний функціонально-метаболічний комплекс, що відрізняється циклічністю роботи, адаптивністю реакцій, здатністю перемикання певних обмінних процесів переважно в нейрони або в Н. залежно від характеру і інтенсивності фізіологічні і патологічні дій на ЦНС.

  Літ.: Хиден Х., Клітки-сателіти в нервовій системі, в збірці: Структура і функція клітки, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1964; Певзнер Л. З., Функціональна біохімія нейроглії, Л.,1972; Kuffler S. W., Nicholls J. G., The physiology of neuroglial cells, в збірці: Ergebnisse der Physiologic, biologischen Chemie und experimentellen Pharmakologie, Bd 57, Ст — Hdlb. — N. Y., 1966.

  Л. З. Певзнер.

Схематичне зображення взаємин нейрона (1), гліальної клітки (2) і капіляра (3); 4 — закінчення відростка гліальної клітки на стінці капіляра.