Неділимі фонди колгоспів, основна частина виробничих і невиробничих фондів колгоспів, що не підлягає розподілу між членами колгоспу (неділима) і планомірно використовувана для розширеного відтворення і підвищення рівня культурно-побутового обслуговування колгоспників. Поряд з державною власністю на землю складають економічну основу колгоспних буд (див. Колгоспи ) . Вони використовуються лише за цільовим призначенням.
В період утворення колгоспів частина обобществленного майна зараховувалася до пайового фонду і поверталася колгоспникам, якщо вони вибували з колгоспу. Остання частина зараховувалася в Н. ф. до., що не підлягає зменшенню або розподілу між колгоспниками. У міру зміцнення і розвитку колгоспних буд Н. ф. до. багато разів збільшилися і змінилися якісно. Пайові внески в сучасних умовах втратили своє економічне значення. Н. ф. до. діляться на виробничих і невиробничих, а виробничі — на основних і оборотні (див. Основні фонди, Оборотні фонди ) . Н. ф. до. поповнюються відрахуваннями від чистого доходу колгоспу, а також майном і грошовими коштами, безоплатно переданими державою. Відрахування від чистого доходу на збільшення основних і оборотних фондів відповідно до Зразкового статуту колгоспу (1969) є обов'язковими. Розміри їх встановлюються щорік з врахуванням потреби в засобах для забезпечення подальшого зростання суспільного виробництва. Частину своїх неділимих фондів колгосп може об'єднати із засобами ін. колгоспів або радгоспів для освіти різних міжколгоспних і державно-колгоспних об'єднань (див. також Міжколгоспні об'єднання ) .
Раціональне використання і систематичне збільшення Н. ф. до. є найважливішими економічними показниками розвитку суспільного господарства колгоспів, основою швидких темпів розширеного відтворення, послідовного здійснення інтенсифікації сільського господарства, науково-технічного прогресу. Н. ф. до. по порівнянному кругу колгоспів за 1960—72 зросли з 25,9 до 69,2 млрд. крб., що свідчить про подальший розвиток колгоспних буд, підвищення рівня усуспільнення колгоспного виробництва.