Національний банк Парижа (Banque nationale de Paris), найбільший депозитний банк Франції. Входить в десятку найбільших комерційних банків світу. Заснований в 1966 на базі злиття одного з найкрупніших депозитних банків країни — Національного банку для торгівлі і промисловості (заснованого в 1932) і старого депозитного банку Франції — Національної облікової контори Парижа (заснованою в 1848) (обидва банки націоналізовано в 1945). Інтереси Н. би. П. переплетені практично зі всіма найбільшими приватними монополіями країни.
Поряд з короткостроковим кредитуванням ключових галузей економіки Франції через спеціалізовані філії банк здійснює довгострокове кредитування, виступає співвласником промислових підприємств, сприяючи їх перебудові і перегрупуванню в цілях промислової експансії, гарантує і розміщує акції і облігації державних і приватних підприємств, активно розвиває операції по залученню засобів дрібної клієнтури у вклади, а також по випуску коштовних паперів через свої інвестиційні суспільства. В області зовнішньої торгівлі Н. би. П. спеціалізується на фінансуванні крупних комплексів і будівельних підрядів, здійснюваних за кордоном французькими підприємствами. Н. би. П. бере участь у випуску акцій і довгострокових позик, в створенні міжнародних фінансових суспільств. Спільно з найбільшими банками ін. країн «Спільного ринку», а також США банк брав участь в створенні Європейського фінансового суспільства для середньострокового і довгострокового фінансування капіталовкладень. У Франції Н. би. П. має понад 2 тис. відділень, за її межами представлений на всіх континентах через свої відділення (52) і представництва (15, у тому числі з січня 1974 в Москві), мережа дочірніх банків і соучастій в ін. банках (у 194 містах). На 1 січня 1973 загальна сума балансу банку (у млрд. франц.(французький) фр.(франк)) складала 101,7, власні засоби 1,0, депозити 84,0, обліково-позичкові операції 64,3.