Науа, науатлака, індіанська назва групи родинних по мові (ютоацтекськой групи) племен, що жили до іспанського завоювання (16 ст) на території Мексики і деяких районів Гватемали, Гондурасу, Сальвадору, Нікарагуа. Н. прийшли сюди з С., з південно-західних районів Північної Америки. Їх просування відбувалося, мабуть, протягом багатьох століть, починаючи з рубежу н.е.(наша ера) Останніми в долину Мехіко вступили ацтеки (12 ст). Н. ділилися на дві великі підгрупи: науат (більш древня) в Центральній Америці і науатль (тепанеки, аколуа, чалька, тлашкальтеки, ацтеки і ін.) в Мексиці. Частина Н. згодом втратила свої мови, сприйнявши іспанський, інші злилися в єдину народність, що говорить на ацтекській мові.
В сучасній науковій літературі прийнято умовне вживання терміну «науа» для збірного позначення вищезгаданих індіанських племен і «науатль» для позначення сукупності їх мов.
