Народний театр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Народний театр

Народний театр в СРСР, вища форма театральної художньої самодіяльності, її нова і вищий рівень розвитку. Н. т. створюються на базі творчо зрілих, таких, що отримали визнання, драматичних і музичних (опера, балет, музична комедія) колективів, що постійно діють, мають постійну трупу і повноцінний в ідейному і художньому відношенні репертуар, мають в своєму розпорядженні необхідні умови для підготовки спектаклів виступів і учбово-педагогічної роботи. Перші Н. т. державної мережі були створені в 1959, профспілковій мережі в 1961. У 1959 звання Н. т. отримали театральні колективи в селах Бутурліновка і Никольськоє (Воронежська область), Наріманово (Татарська АССР), Червоний Яр (Астраханська область), Бессоновка (Пензенська область); у 1960 — колективи палаців культури (ДК): ЗІЛ (автозавод ним. Лихачева), Метробуду, ним. Горбунова у Москві, ДК сторони Виборгськой в Ленінграді, «Барикади» у Волгограді і ін. (всього у 1960 було близько 100 Н. т.). Окрім драматичних, існують музичні Н. т.: оперні — при Центральному будинку культури залізничника (Москва), політехнічному інституті Новочеркасськом; балетні — при ДК металургів в Новокузнецьку, «Гігант» в Ярославлі, «Серп і Молот» в Москві; опери і балету — при ДК «Ростсельмаш» (Ростов-на-Дону), Комбайнового заводу (Таганрог); оперети і музичної комедії — при ДК нафтовиків (Орськ), Ульяновського автозаводу і ін. У селах, робочих селищах, районних центрах, містах, де немає професійного театру, Н. т. знайомить глядачів з театральним мистецтвом, благотворно впливає на суспільне, культурне життя населення. Діяльність Н. т. сприяє розширенню культурного кругозору їх учасників, вихованню естетичного смаку, підвищенню виконавської майстерності.

  Серед найцікавіших спектаклів Н. т.: «Атестат зрілості» Гераськиной, «Ромео і Джульєта» Шекспіра, «Синій зошит» Казакевіча (ДК ЗІЛ, режисер С. Л. Штейн), «Єгор Буличов та інші» Горького, «Годи мандрів» Арбузова (ДК автозаводу Горького, режисер Н. Ст Никольський), «Яків Богомолов» Горького (ДК Метробуду, режисер Л. А. Невський), «Птиці нашої молодості» Друце (Виборгський Н. т., режисер Би. П. Фурне), «Валентин і Валентина» Рощина (ДК нафтовиків, м. Ангара, режисер Л. Ст Беспрозванний), «Темп» Погодіна (ДК «Барикади», Волгоград, режисер Би. Л. Аглінцев), «Тихий Дон» по Шолохову (ДК ним. Свердлова, м. Горький, режисер С. Р. Депсамес), «Незаспівана пісня» Каріма (ДК ним. Орджоникидзе, Уфа, башкирський Н. т., режисер А. А. Аслямов), «Лють» Яновського (Чертковський Н. т., УРСР, режисер А. До. Моськаленко), «Господар Киррбоя» Таммсааре (Н. т. ним. Эд. Вільде, Тарту, режисер Ст Пяй). Багато Н. т. працюють над створенням власного оригінального репертуару, ставлять спектаклі на літературному матеріалі, що включає твори одного або декількох авторів, використовують документи, публіцистику: літературно-поетичні вистави — «Добре» Маяковського (Пермський Н. т. молоді, режисер Д. І. Футлік) і ін. Н. т. очолюють головний режисер і художник — завідувач постановочною частиною, в музичних Н. т. також і диригент, хормейстер, в балетних — балетмейстер, які зазвичай є штатними працівниками. Актори і ін. учасники спектаклю (освітлювачі, декоратори, костюмери і ін.) працюють на громадських засадах. При багато Н. т. є театральні студії, де ведеться систематичне вчення майстерності актора, сценічній мові, сценічному руху, гриму. Багато режисерів Н. т. удостоєні звань заслужених на діячів мистецтв (Би. Л. Аглінцев, Н. Ст Никольський, Ст А. Орлів, Ю. Р. Полічинецкий, С. Л. Штейн і ін.), заслуженого на працівника культури. Режисерів — керівників Н. т. готують державні інститути культури і заочне режисерське відділення Театрального училища ним. Б. В. Щукина при Театрі ним. Евг. Вахтангова (з 1959). Творчу допомогу Н. т. надають професійні театри і Всеросійське театральне суспільство, де в 1959 створені Кабінет Н. т. і Радий з Н. т. (голова Б. Е. Захава). Кабінет вивчає діяльність Н. т., тенденції їх розвитку, бере участь в підготовці методичної літератури, проводить семінари режисерів Н. т.

  В 1974 працювали понад 2 тис. Н. т. (у тому числі 50 музичних).

  Про Н. т., пов'язаному з усною народною творчістю, див.(дивися) в ст. Народна творчість .

  Літ.: Горький на сцені самодіяльного театру. Сб. ст., М., 1960; Народні театри. [Сб. ст.], М., 1962; Народні театри. Сб. ст., [ст 1—3], М., 1962—64; Виховання актора. Матеріали лабораторії режисерів народних театрів при СОТ, ст 1—2, М., 1964—1972; Театр на селі. [Сб. статей], М., 1966; Народні театри країни. [Сб. ст.], М.) 1968.

  І. До. Сидоріна.