Нармадшанкар, Нармад Лалшанкар Даве (24.8.1833, Сурат, — 26.2.1886, Бомбей), індійський письменник, театральний діяч, літературознавець. Писав гуджаратськом мовою. По професії вчитель. Один з основоположників сучасної гуджаратськой літератури, Н. виступав за проведення соціальних реформ, в захист прав жінок, проти індусько-мусульманської ворожнечі. У творчості Н. звучать патріотичні мотиви, ідеї національного звільнення (поема «Перемоги тобі гордий Гуджарат!»). У поемі «Розповідь про часи року» (1861) Н. оспівав природу Гуджарата. Автор п'єс на сюжети індійського епосу: «Драупаді даршан» (1878), «Зустріч Рами і Сити» (1886) і ін. Брав участь в підставі любительських театральних труп. Н. ввів в гуджаратськую літературу жанри біографії, нарису, критичного огляду; його брошура «Переваги організації» (1851), «Автобіографія» (1866) — ранні твори гуджаратськой прози. Автор робіт: «Введення в теорію поезії» (1857), «Введення в теорію прикрас вірша» (1858) і «Введення в теорію стилю» (1858). У 1864—70 склав перший словник гуджаратського мови.
