Навіювання, в широкому сенсі слова — дія на особу, що приводить або до появи у людини, окрім (а інколи і проти) його волі і свідомості, певного стану (наприклад, бадьорості, упевненості), відчуття (наприклад, страху), відношення (до об'єкту, до самого собі, до свого стану), або до здійснення людиною вчинку, безпосередньо не наступного з норм, що приймаються їм, і принципів діяльності. Об'єктом Ст може бути як окремий людина, так і групи, колективи, соціальні шари (феномен масового Ст). Психологічні механізми Ст значною мірою лежать у сфері несвідомого (див. також Апперцепція, Установка ).
Індивідуальне і масове Ст — один з регулювальників людських взаємин. На акти Ст спираються деякі явища у вихованні, дії реклами, поширення моди. Ст є основним засобом формування віри і релігійних переконань, а також одним з психологічних механізмів появи конформізму.
Літ.: Бехтерев Ст М., Навіювання і виховання, СП(Збори постанов) Би, 1912; Куликів Ст Н., Питання психології навіювання в суспільному житті, в сб.(збірка): Проблеми суспільної психології, М., 1965.
