Навігаційний супутник, штучний супутник Землі, призначений для забезпечення навігації судів і літаків. За допомогою навігаційної радіотехнічної апаратури в декількох точках орбіти вимірюються дальність і швидкість Н. с. відносно судна (літака). Результати цих вимірів у поєднанні з відомими геоцентричними координатами Н. с., визначуваними на моменти вимірів за інформацією, що зберігається в пристрої Н, що запам'ятовує. с. і передаваною по радіо під час сеансів зв'язку, дозволяють визначити положення судна, з якого проведені виміри. Для підвищення точності навігаційних розрахунків використовують систему з декількох супутників, рухомих по різних орбітах, і мережа наземних станцій, ведучих систематичні виміри положень Н. с. для уточнення параметрів їх орбіт. Помилка визначення положення судна по результатах спостережень одного Н. с. складає близько 55 м-код .
Літ.: Oakes J. Ст, The navy navigation satellite system and its applications, «Journal of the Washington Academy of Sciences», 1969, v. 59 № 1—3, р. 7—16.
