Навашин Сергій Гаврилович [2(14) .12.1857, с. Царевщина, нині Балтайського району Саратовської області, — 10.11.1930, Дитяче Село, нині р. Пушкін Ленінградської області], радянський ботанік і цитолог, академік АН(Академія наук) СРСР (1918; член-кореспондент 1901), академік АН(Академія наук) УРСР (1924). Після закінчення Московського університету (1881) викладав там же, в Петровськой з.-х.(сільськогосподарський) академії і Петербурзькому університеті. Професор Київського (1894—1915) і Тбіліського (1918—23) університетів. Один із засновників (1923) і перший директор (до 1929) Біологічного інституту ним. К. А. Тімірязева в Москві. Відкрив в берези проникнення пилкової трубки в сім'ябруньку через її підставу — халазу; згодом довів наявність халазогамії і в ін. одинпокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття ним в покритосеменних рослин подвійного запліднення, що пояснив природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній . Заклав основи вчення про морфологію хромосом і її таксономічному значенні (див. Каріосистематика ). Створив російську цитоембріологичеськую школу.
Соч.: Про деякі ознаки внутрішньої організації хромосом, в кн.: Збірка статей, присвячена До. А. Тімірязеву, М., 1916, с. 185—214; Ізбр. праці, т. 1, М. — Л., 1951.
Літ.: Транковський Д. А., Сергій Гаврилович Навашин. 1857—1930, М., 1947 (є літ.(літературний)).
