Мічурін Іван Володимирович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мічурін Іван Володимирович

Мічурін Іван Володимирович [15(27) .10.1855, маєток Вершина поблизу села Довге, нині Мічуровка Пронського району Рязанської обл., — 7.6.1935, Мічурінськ Тамбовської обл.], радянський біолог, основоположник в СРСР наукової селекції плодових, ягідних і інших культур; почесний член АН(Академія наук) СРСР (1935), академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1935). Народився в сім'ї дрібномаєтного дворянина. У 1875 орендував в Козлове ділянку землі (близько 500 м 2 ) , де початків роботи по збору колекцій рослин і по виведенню нових сортів плодових і ягідних культур. У 1899 придбав на околиці міста нову ділянку (близько 13 га ) , куди переніс свої рослини і де жив і працював до кінця життя.

загрузка...

  Лише при Радянській владі роботи М. були оцінені і отримали широкий розвиток. «...Едва лише закінчилася громадянська війна, — писав Мічурін, — як на мої роботи звернув увагу не хто інший, як світлій пам'яті Володимир Ілліч Ленін» (Соч., т. 1, 1948, с. 610). Вже в 1920 В. І. Ленін дав вказівку наркомові землеробства С. П. Середе про організацію вивчення наукових робіт і практичних досягнень М. По дорученню В. І. Леніна М. відвідав 11 вересня 1922 голова ВЦИК М. І. Калінін. 20 листопада 1923 Раднарком РРФСР визнав дослідний розплідник М. установою, що має державне значення. На базі Мічурінського розплідника в 1928 була організована селекційно-генетична станція плодово-ягідних культур, яка в 1934 була реорганізована в Центральну генетичну лабораторію ім. І. Ст Мічуріна.

  М. вніс великий внесок у розвиток генетики, особливо плодових і ягідних культур. У організованій їм лабораторії цитогенетики проводилося вивчення структури кліток, виконувалися досліди по штучній поліплоїдії . М. вивчав спадковість у зв'язку із закономірностями онтогенезу і зовнішніми умовами і створив вчення про домінантність. М. довів, що домінантність — історична категорія, яка залежить від спадковості, онтогенезу і філогенезу вихідних форм, від індивідуальних особливостей гібридів, а також від умов виховання. У своїх роботах він обгрунтував можливість зміни генотипу під впливом зовнішніх умов.

  М. — один з основоположників наукової селекції з.-х.(сільськогосподарський) культур. Найважливіші питання, розроблені М.: міжсортова і віддалена гібридизація, методи виховання гібридів у зв'язку із закономірностями онтогенезу, управління домінуванням, ментора метод, оцінка і відбір сіянців, прискорення селекційного процесу за допомогою фізичних і хімічних чинників. М. створив теорію підбору вихідних форм для схрещування. Їм встановлено, що «чим далі відстоять між собою пари схрещуваних рослин — виробників по місцю їх батьківщини і умовам їх середовища, тим легше пристосовуються до умов середовища в новій місцевості гібридні сіянці» (там же, с. 502).

  Схрещування географічно віддалених форм широко використовували після М. і багато ін. селекціонери. М. розробив теоретичні основи і деякі практичні прийоми віддаленої гібридизації. Запропонував методи подолання генетичного бар'єру несумісності при віддаленій гібридизації: запилення молодих гібридів при їх першому цвітінні, попереднє вегетативне зближення, вживання посередника, запилення сумішшю пилку і ін.

  В СРСР районують мічурінські сорти: яблуні — Пепінка шафранова, Слов'янка, Бессемянка мічурінська, Бельфлер-китайка і др.; груші — Бере зимова Мічуріна, вишні — Надія Крупськая, Родюча Мічуріна і ін., горобина — Чорноплідна і ін. М. поклав початок просуванню на північ винограду, абрикоси, черешні і інших південних культур. Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.

 

  Соч.: Соч., 2 видавництва, т. 1—4, М., 1948; Підсумки шістдесятирічних робіт, М., 1950.

 

  Літ.: Вавілов Н. І., Пам'яті Мічуріна, в збірці: І. В. Мічурін в спогадах сучасників, Тамбов, 1963; Нестеров Я. С., І. В. Мічурін — основоположник наукової селекції плодових і ягідних культур, в кн.: Досягнення вітчизняної селекції, М., 1967.

  Я. С. Нестеров.

І. Ст Мічурін.