Мічення сільськогосподарських тварин, позначка умовним позначенням або цифрою з.-х.(сільськогосподарський) тварин (в т.ч. клітинних хутрових звірів), що дозволяє проводити облік поголів'я, відрізняти одну особину від іншої, встановлювати приналежність тварини до певного господарства. Способи М. з.-х.(сільськогосподарський) ж.: 1) татуїровка на вухах; робиться татуїровочнимі щипцями, якими проколюють шкіру на внутрішній (або зовнішньою — в свиней) стороні вуха і втирають в місце проколу швидко висихаючу і незмивну фарбу (густий спиртний настій сажі, індиго і ін.). 2) Вищипи на вухах по умовній системі — ключу, де кожен вищип означає певну цифру. Ключі вищипов в різних господарствах і в різних країнах різні, що утрудняє читання номерів, тому в племінних документах даються умовні позначення вищипов. 3) Біркованіє — прикріплення до вух металевих або пластмасових сережок (бирок кнопок) з витиснутими на них цифрами. 4) Тавреніє (таврування) гарячіше — випалювання розжареним металевим клеймом (на крупі, лопатці) або спеціальним електричним приладом (на рогах) номера або знаку (тавра); холодне — мічення охолодженим (до 79 °С або до 196 °С) металевим тавром. 5) Кільцювання — надягання металевих або пластмасових (інколи кольорових) кілець з номерами на ноги (застосовується в птахівництві, інколи у вівчарстві). Номер тварини вноситься до інвентарну книгу. Недолік більшості способів М. з.-х.(сільськогосподарський) же. у недовговічності міток, тому періодично інвентарні номери необхідно відновлювати.
Літ.: Борісенко Е. Я., Розведення сільськогосподарських тварин, 4 видавництва, М., 1967.
