Місцева промисловість
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Місцева промисловість

Місцева промисловість в СРСР, включає промислові підприємства, об'єднання, фірми, науково-дослідні проектно-конструкторські і ін. організації підвідомчі міністерствам М. п. союзних республік і одночасно (окрім підприємств республіканського підпорядкування), — Рада Міністрів автономних республік і місцевим Радам депутатів трудящих. Народно-господарське значення М. п. полягає в тому, що її підприємства допомагають місцевим Радам вирішувати що виникають в області, краю, місті або районі господарські проблеми на користь повнішого задоволення потреб населення і місцевого господарства. Створюючи різні, як правило, невеликі по розмірах виробничі підприємства, у тому числі в невеликих містах і крупних сільських населених пунктах, М. п. розвиває промислове виробництво у віддалених від промислових центрів районах; залучає до продуктивної праці в суспільній виробництві місцеве, зайняте в особистому господарстві населення; використовує для випуску продукції поряд з фондовою сировиною місцеві ресурси сировини, матеріалів, відходи промислового і з.-х.(сільськогосподарський) виробництва.

  По формах підпорядкування М. п. ділиться на 3 основних групи: республіканську, обласну (краєву) і районну промисловість. Підприємства М. п. республіканського підпорядкування управляються через галузевих головного управління або підпорядковані безпосередньо міністерству; підприємства обласного підпорядкування — обласним (краєвим) управлінням М. п., а районного (міського) підпорядкування — районним (міським) виконкомам Рад і обласним (краєвим) управлінням М. п. У загальному об'ємі продукції М. п. переважає продукція підприємств обласного і районного підпорядкування (80—85% всій продукції).

  М. п. союзних республік має багатогалузеву структуру. У її складі велике кількість підприємств машинобудування і металообробки, швацької, текстильної, деревообробної, хімічної, музичної і ін. галузей промисловості. На М. п. доводиться значна частина загального випуску багатьох товарів народного вжитку. На її підприємствах зосереджено майже все виробництво музичних інструментів і виробів народних художніх промислів, значну частину випуску металевого посуду, замочно-залізніх виробів, столових приладів з неіржавіючої сталі, металевих ліжок, дитячих колясок і дитячих велосипедів, іграшок, виробів з пластмас, товарів побутової хімії, меблів, металлогалантерейних виробів і ін. Підприємства М. п. дають близько 15% загального обсягу виробництва в СРСР товарів культурно-побутового призначення і господарського ужитку.

  Підприємства М. п. доповнюють союзно-республіканську промисловість у виробництві швацьких і трикотажних виробів, валяною і домашньою взуття, килимів, текстильної і шкіряної галантереї. М. п. значною мірою задовольняє потреби колгоспів і радгоспів у всіляких предметах виробничо-господарського призначення — в обозному і дрібному з.-х.(сільськогосподарський) інвентарі, шорно-сідельних виробах, пічному і господарському чавунному литві. У ряді республік і областей для задоволення потреб місцевого господарства і населення підприємства М. п. здійснюють видобуток і переробку торфу, нерудних матеріалів випускають керамічні труби, метизи, будівельні матеріали і деталі і багато ін. виробу.

  Комуністична партія і Радянський уряд завжди надавали велике значення розвитку М. п. і на різних етапах господарського будівництва ставили перед нею конкретні завдання, визначали дороги її розвитку і надавали практичну допомогу в організаційно-господарському зміцненні і технічному оснащенні підприємств. У передвоєнні роки М. п. окріпнула, зросли обсяги виробництва і кількість підприємств, що виробляють предмети вжитку. М. п. надавала велику допомогу в забезпеченні будівельної програми місцевими будівельними матеріалами, значною була також її роль в побутовому обслуговуванні населення.

  В роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 підприємствам М. п. на території, німецько-фашистській окупації, що піддавалася, був завданий великого збитку. Робота по відновленню М. п. починалася відразу ж після звільнення окупованих районів. У післявоєнні роки М. п. значно розвинулася, отримуючи від крупної державної промисловості різні види устаткування, машин, сировини і матеріалів. В той же час, у міру технічного оснащення, укрупнення і будівництва нових підприємств, М. п. передавала багато фабрик і заводи у ведення загальносоюзних і союзно-республіканських міністерств. У 1957 велика частина підприємств М. п. була передана у ведення совнархозов, а міністерства М. п. в союзних республіках були скасовані. Відповідно до рішень Вересневого (1965) пленуму ЦК КПРС у всіх союзних республіках знов були створені міністерства М. п. Важливе значення для розвитку М. п. мали постанови Ради Міністрів СРСР від 30 вересня 1966 «Про заходи щодо подальшого розвитку місцевої промисловості і художніх промислів», а також постанова. Радого Міністрів СРСР з питань подальшого розвитку виробництва, розширення асортименту і поліпшення якості музичних інструментів, виробів народних художніх промислів, металовиробів тресту «Росинструмент», прийняті в 1967—68.

  М. п. має в своєму розпорядженні крупну матеріально-технічну базу. На 1 січня 1974 М. п. налічувала більше 3 тис. підприємств, у тому числі 1000 районних (міських) промкомбінатів, на яких зайнято більше 1 млн. чіл. Середня чисельність М. п., що працюють на одному підприємстві, складала 340 чіл. Поряд з дрібними і середніми підприємствами в М. п. є крупні підприємства і об'єднання з числом зайнятих від 1,5 до 3 тисяч і більш за чоловік. До них, зокрема, відносяться: ленінградські фабрики музичних інструментів «Червоний Жовтень» і ним. А. Ст Луначарського, Московський комбінат по виробництву музичних інструментів і меблів, Могильовський металургійний завод, Оренбурзька фабрика пухових хусток фірма «Туркменковер» і ін. На підприємствах М. п. працює велике число надомників, пенсіонерів і інвалідів. У 1973 надомники складали більше 10% що всіх працюють в М. п. Обсяг промислового виробництва підприємств М. п. збільшився з 3,5 млрд. крб. в 1965 до 8,15 млрд. крб. в 1973. У системі М. п. працюють 9 науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів, а також більше 100 проектно-конструкторських бюро.

  Підприємства М. п. оснащуються сучасним устаткуванням, ведеться велика робота по раціональнішому розміщенню підприємств в республіках і економічних районах, по концентрації виробництва продукції на спеціалізованих підприємствах, розвитку кооперації виробництва, подальшому вдосконаленню організації і управління виробництвом і, зокрема, створенню виробничих об'єднань (на 1 січня 1974 в системі М. п. працювало 140 виробничих об'єднань і фірм).

  До. А. Долотов.