Мірхонд Мохаммед ібн Хавандшах [1433, Балх, — 24.2 (за іншими даними, 22.6) .1498, Герат], іранський історик, представник школи історіографії, що склалася при дворі Тімурідов в Герате. Член літературного кружка Алішера Навої . Відомий 7-млосною працею по загальній історії (від «створення світу» до кінця 15 ст) «Сад чистоти в життєписах пророків, царів і халіфів». У Ірані і Середній Азії праця М. вважалася зразковим вигадуванням по історії; для європейських дослідників він довгий час служив майже єдиним джерелом по історії Ірану і Середньої Азії. Проте лише частина 6-го і весь 7-й т. (разом з географічним висновком оброблений, завершений і продовжений до 1522 внуком М. — Хондеміром), що містять опис подій, сучасних авторові, оригінальні. Останні томи — компіляція і представляють інтерес постільки, поскільки деякі використані в них вигадування до нас не дійшли. Перелік видань соч.(вигадування) М. див.(дивися) в книзі: А. Е. Кримський, «Історія Персії, її літератури і дервішеськой теософії», т. 3, М., 1917.
Соч.: Таріх-е Раузат ос-сафа..., т. 1—7 Тегеран. 1339 с. х. (1960).
