Мірцхулава Аліо Андрійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мірцхулава Аліо Андрійович

Мірцхулава Аліо Андрійович (псевдонім — А. Машашвілі) [15(28) .4.1903, сіло Хорга, нині Хобський район Грузинська РСР, — 16.10.1971, Тбілісі], грузинський радянський поет. Член КПРС з 1936. Народився в селянській сім'ї. У 1923—27 вчився в Літературному інституті ім. В. Я. Брюсова в Москві. Друкувався з 1921. Перша збірка віршів опублікована в 1924. Зачинає грузинської комсомольської поезії, він відобразив у віршах крах старого світу, революційну дійсність, радянський патріотизм («Наша пісня», «Леніну», «Гімн Батьківщині» і ін.). Популярними в 30-і рр. стали його вірші «Марш ударних бригад», «Лайтурський комсомолець», поема «Енгурі» (1937), що малює народне будівництво. В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 створив зразки патріотичної лірики («Пісня перемоги», «Брати», «Казбек» і ін.). Відповідальність поета перед сучасниками затверджується у віршах 50—60-х рр. і в драматичній поемі «Руставськая симфонія» (1959; русявий.(російський) пер.(переведення) 1964). Вірші М. перекладені мовами народів СРСР. М. був секретарем СП(Збори постанов) Грузії (1937—39). Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.

 

  Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші, М., 1966; Вірші і поеми, Тб., 1970.

 

  Літ.: Натрошвілі Р., Аліо Мірцхулава, Тб., 1958.

  І. До. Галкина.