Мінське князівство, питоме князівство, що виділилося в 1101 з князівства Полоцкого. Займало територію басейнів річок Свіслочь, Друть, Березіна. У М. до. входили Мінськ, Друцк, Борисов, Ізяславль, Логожськ і інші міста. При першому князеві Глібі Всеславіче між М. до. і київськими князями велися руйнівні війни (1104, 1116), що закінчилися в 1119 перемогою київських князів. При Ростиславі Глібовичі М. до. було знову захоплено київськими військами (1129). В середині 12 ст сини Гліба, М., що повернули собі, до., відбили спроби полоцких князів підпорядкувати М.. У 1249 недалеко від Мінська війська М. до. спільно з литовськими загонами розбили тих, що вторглися татаро-монгол. З 2-ої половини 12 ст в М. до. почав посилюватися вплив литовських князів, в 2-ій половині 13 ст мінські князі фактично були їх васалами. У 1326 Гедімін приєднав М. до. до Великого князівства Литовському.
