Мілютін Дмитро Олексійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мілютін Дмитро Олексійович

Мілютін Дмитро Олексійович [28.6(10.7) .1816, Москва, — 25.1(7.2) .1912, Сімеїз], російський державний і військовий діяч, генерал-фельдмаршал (1898), граф (з 1878). Народився в небагатій дворянській сім'ї. Після закінчення Благородного пансіону при Московському університеті (1833) поступив на військову службу. У 1836 закінчив Військову академію. Служив в Генеральному штабі, в 1839—1845 — у військах Кавказької лінії і Черноморья (з 1843 обер-квартірмейстер). У 1845—56 професор Військової академії по кафедрі військової географії, а потім військової статистики. У 1856 був призначений членом комісії «для поліпшень по військовій частині», в яку уявив записку про корінну реорганізацію армії. У 1856—59 начальник Головного штабу Кавказької армії. У 1860 товариш (заступник) військового міністра, а з кінця 1861 військовий міністр.

  Провів ряд буржуазних військових реформ 1860—70-х рр., що мали на меті перетворення русявий.(російський) армії в сучасну масову армію. Політичні погляди М. характеризувалися помірним лібералізмом. Орган Військового міністерства — газета «Російський інвалід» була перетворена М. в політичну газету ліберального напряму, що виступала за буржуазні перетворення. Був прибічником поступок селянам в земельному питанні в цілях їх залучення на сторону уряду. У час російсько-турецької війни 1877—78 після невдачі 3-го штурму Пльовни рішуче висловився проти відходу, і по його наполяганню була організована облога Пльовни. Після Берлінського конгресу 1878 фактично керував зовнішньою політикою Росії. На початку царювання Олександра III М. разом с М. Т. Лоріс-Меліковим і А. А. Абазой вів боротьбу проти реакційного угрупування на чолі з До. П. Победоносцевим. З 1881 у відставці, жив в своєму маєтку в Сімеїзі. Був членом Державної ради почесним членом Петербурзькою АН(Академія наук) і багатьох військових академій. Обширний архів М. зберігається у відділі рукописів Державної бібліотеки ім. Ст І. Леніна.

 

  Соч.: Історія війни Росії з Францією в царювання Павла 1 в 1799, т. 1—5, СП(Збори постанов) Би, 1852—53; Щоденник, т. 1—4, М., 1947—50; Спогади, т. 1, Томськ, 1919; Перші досліди військової статистики, т. 1—2, СП(Збори постанов)Б, 1847—48.

 

  Літ.: Баїов А. До., Граф Д. А. Мілютін, СП(Збори постанов) Би, 1912.

  П. А. Зайончковський.

Д. А. Мілютін.