Мідія, історична область, потім царство в північно-західних областях Іранського нагір'я. Вперше мідяни згадуються в літописах Ассірії в 2-ій половині 9 ст до н.е.(наша ера) Вже в 9—8 вв.(століття) до н.е.(наша ера) в М. з'явився іраноязичний елемент, що пізніше запанував. 9—8 вв.(століття) до н.е.(наша ера) в М., мабуть, — перехідний період від військової демократії до раннерабовладельчеському будую. В цей час мідяни вели боротьбу з Ассірією що захопила частину їх земель. Судячи по джерелах Ассірії, царство М. виникло в 70-х рр. 7 ст до н.е.(наша ера); столицею стала Екбатана. При царі Киаксаре (правив в 625/624—584 до н.е.(наша ера)) М. перетворилася на велику державу Древнього Сходу. За короткий час мідяни заволоділи Маной, в союзі з Вавілонієй розгромили державу Ассірії, завоювали Урарту і ін. території. У 550/549 до н.е.(наша ера) М. була завойована персами і включена як сатрапія в Ахеменідськую державу. Самостійна мідійськоє держава була відновлена лише в останній чверті 4 ст до н.е.(наша ера), але займало лише частину території колишньої М. — в південному Азербайджані, який пізніше називався М. (або Малою М., Мідійськой Атропатеной, Атропатеной ).
М. займає видне місце в політичній, економічній і культурній історії старовини. На території М. широкого поширення набув зороастрізм . У Малій М. (Атропатене) була, мабуть, в 4 ст н.е.(наша ера) кодифікує Авеста. Частина мідян, змішавшись з автохтонними племенами Атропатени, зіграла значну роль в етногенезі азербайджанців .
Літ.: Дияконів І, М., Історія Мідії від прадавніх часів до кінця IV століття до н.е.(наша ера), М. — Л., 1956; Алієв І., Історія Мідії, Баку, 1960; Грантовський Е. А., Рання історія іранських племен Передньої Азії, М., 1970; Cameron G. G., History of early Iran, Chi., 1936.
