Мятлік
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мятлік

Мятлік (Poa), рід рослин сімейства злаків. Багатолітні, рідше однорічні трав'янисті рослини. Суцвіття — мітелка, колоски дву- і багатоквіткові, яйцевидно-ланцетові або широколанцетниє. Відомо понад 300 видів в межах холодного і помірного поясів; у тропічних країнах зустрічається лише в горах. У СРСР близько 100 видів. Більшість М. — рослини лугів і степів, деякі зростають в тундрі (P. arctica і ін.), в лісах (P. nemoralis і ін.) пустелях і напівпустелях (Р. bulbosa). Багато багатолітніх М. — коштовні кормові рослини, особливо луговий, болотний і цибулинний.

загрузка...

  М. луговий (P. pratensis) — низовий корневіщевий злак висотою 30—90 см з великою кількістю вегетативних, добре облиствених втеч; утворює густу дернину. Листя м'яке, вузьке. Мітелка розкидиста. Квіткові луски покриті шерстистими волосками. Швидко відростає після підбурювання. Зростає на суходільних низовинних, заплавних і гірських лугах і на осушених торф'яниках. Не виносить засолення, посухостійкий і зимостійкий. Використовується для створення культурних пасовищ і газонів. У змішаних посівах на пасовищах добре поєдаєтся всіма видами худоби. Урожай сіна 25—28 ц з 1 га . У 100 кг сіна (посівного) міститься 54 кормових одиниці і 5,3 кг перетравного протеїну, в 100 кг зеленої маси — 24—25 кормових одиниць і 3,5 кг перетравного протеїну.

  М. болотний (P. palustris) — рослина висотою до 120 см , розвивається швидко, використовується переважно на сінокосіння, дає 2 укоси. Зростає на сирих лугах, по річкових долинах, лугових болотах, берегах річок, висихаючих водоймищах, узліссях лісів. Урожай сіна досягає 90 ц і більш з 1 га . У 100 кг сіна міститься 53 кормових одиниці і 4,4 кг перетравного протеїну, в 100 кг зеленої маси — 26 кормових одиниць і 1,5 кг перетравного протеїну.

  М. цибулинний (P. bulbosa), М. живородящий, — рослина висотою 10—30 см , з великою кількістю прикореневого листя і луковіцеобразним потовщенням в підстави. Колоски мітелки часто утворюють виводкові нирки у вигляді цибулин. Типовий ефемероїд . Посухостійкий і сольовинослів. Широко поширений в посушливих районах на чорноземних, каштанових і сероземних грунтах, ущільнених пісках. Охоче поєдаєтся всіма видами худоби. У вологі роки досягає висоти 50 см і використовується на сіно. Середній урожай сіна 5—6 ц , а в найбільш сприятливі роки 12 ц з 1 га . У 100 кг сіна міститься 55 кормових одиниць і 5,7 кг перетравного протеїну, в 100 кг зеленої маси (у фазу кущіння) — 22 кормові одиниці і 4,4 кг перетравного протеїну.

  М. однорічний (P. annua) поширений по лугах, засмічених місцях, дорогах, інколи засмічує посіви городних культур.

  Літ.: Кормові рослини сінокосів і пасовищ СРСР, під ред. І. Ст Ларіна, т. 1, М. — Л., 1950; Афанасьева М. С., Мятлік луговий, в кн.: Багатолітні трави в лугопастбіщних сівозмінах, М., 1951; Демьянчик Би. І., Мятлік болотний — коштовне кормове рослина, «Кормова база», 1953 № 1.

  Н. С. Конюшков.

 

Мятлік лугової: 1 — кореневище з втечами; 2 — мітелка; 3 — колосок.