Мурашки (Formicidae), сімейство комах загону перетинчастокрилих (інколи розглядається як надсемейство). Довжина тіла робочих М. від 0,8 мм до 30 мм ; самки багато більше у зв'язку з тим, що у них дуже роздуто черевце, наповнене яйцями. В М., на відміну від інших сімейств цього загону, черевце з'єднується з грудьми за допомогою тонкої і рухливої стеблинки, що складається з 1—2 сегментів; ноги мають поодинці вертлугу, в підстави задніх ніг лежать так звані метаторакальниє залози; вусики тонкі, зазвичай з подовженим першим члеником, створюючим рукоять вусика (ськапус); крила з неповним, інколи дуже спрощеним жилкуванням; у багатьох відсутні. 9 (або 10) підродин (360 пологів, що включають близько 7000 видів). У СРСР 6 підродин: Ponerinae (10 видів з 6 пологів), Dorylinae (1 вид), Leptanillinae (1 вид), Myrmicinae (понад 150 видів з 24 пологів), Dolichoderinae (близько 15 видів з 4 пологів) Formicinae (понад 90 видів з 12 пологів). М. теплолюбиві, тому кількість видів і чисельність їх зменшуються від тропіків до помірних широт; це характерно і для фауни СРСР: на Кавказі мешкає більше 160 видів М., на В. України — 74, в Московської області — 40, в Архангельській — лише 24, тут північний кордон поширення М. — лісотундра.
М. — суспільні комахи, живуть в складних гніздах; зазвичай, окрім крилатих самців і самок, є одна або декілька безкрилих яйцеродних самок, або цариці, і безліч безкрилих робочих особин (недорозвинених в статевих відносинах самок), що незрідка підрозділяються морфологічно і по поведінці на ряд груп (так, в деяких видів особливо виділяються великоголові «солдати»). Крилаті самці і самки розвиваються в гніздах; у теплу пору року вони покидають гніздо для шлюбного польоту; самці після спаровування гинуть, самки втрачають крила і приступають до утворення нових гнізд. Життя сім'ї, особливо у вищих М., складне і багатообразне. У основі існування сім'ї лежать обмін між особинами їжею і виділеннями залоз — трофоллаксис — і дуже тісні взаємини між яйцеродною царицею і робітниками М. Для ряду М. характерні колонії з декількох дружніх гнізд, між якими відбувається обмін їжею і особинами; вони спільно охороняють територію, на яку не допускаються М. з «чужих» гнізд.
Деякі М. тісно пов'язані з певними рослинами, наприклад одні поселяються в порожнистих стволах рослин, колючках і т. п., інші харчуються виділеннями спеціальних залозок рослин (див. Мірмекофілія ).
У зв'язку з великою чисельністю багатьох видів, наприклад рудих лісових М. роду Formica ( мал. ) або дернових М., вони грають важливу роль в біоценозах лісів і степів: винищують дрібних безхребетних, знаходяться в симбіотичних стосунках («трофобіоз») з комахами, що смокчуть, головним чином з тлями, охороняючи яких побічно можуть шкодити садам і лісам. На хижацтві М. засновано використання їх в боротьбі з лісто- і хвоєгризущимі шкідниками лісу, для чого штучно розселяють деякі види рудих лісових М. Ввіду важливій позитивній ролі цих М. в біоценозах у ряді країн, у тому числі в СРСР, приймаються заходи для охорони М. і їх гнізд.
Літ.: Короваїв Ст, Фауна родіні Formicidae (мурашки) Українi, ч. 1—2, Київ, 1934—36; Длусський Р. М., Мурашки роду Форміка, М., 1967; Wheeler W. Т., Ants. Their structure, development and behavior, 3 ed., N. Y., 1960; Bernard F., Les fourmis (Hymenoptera formicidae) d ''europe occidentale et septentrionale, P., 1968.
