Мурашина кислота, проста одноосновна карбонова кислота, HCOOH; безбарвна легкоподвіжная рідина з різким запахом; t пл 8,25 °С, t кіп 100,7 °C, щільність 1,2126 г/см 3 (20 °C). М. до. у всіх співвідношеннях змішується з водою, спиртом, ефіром; з водою утворює азеотропну суміш (77,4% М. до., t кіп 107,2 °C); при попаданні на шкіру М. до. викликає опіки.
Найбільш сильна зі всіх жирних кислот. Окрім властивостей, типових для карбонових кислот (наприклад, утворення солей і ефірів, званих форміатами), М. до. проявляє відновні властивості, характерні для альдегідів, наприклад при нагріванні з аміачним розчином окислу срібла утворює «срібне дзеркало». Міститься в хвої їли, кропиві, фруктах, їдких виділеннях бджіл і мурашок (у останніх вперше була виявлена ще в 17 ст, звідси назва). У промисловості М. до. отримують головним чином з твердої NAOH і CO (6—8 ат , 120—150°c); форміат натрію Hcoona, що утворюється, розкладають сірчаною кислотою.
М. до. застосовують в протравному фарбуванні, для декальцинування шкір при їх підготовці до дублення, у виробництві деяких каталізаторів (наприклад, що містять нікель), для синтезу складних ефірів, формаміду диметилформаміду, при консервації соків і ін.
